Пошук  

   

Рубрики  

   

Рекомендуємо відвідати  

   

   

Увійти/Вийти  

   

 

 Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецкій області інформує!
 

 

Витрати на придбання дозволу чи ліцензіївідображаємо у податковому обліку

Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.

Підпунктом 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

- вартість гудвілу;

- витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Згідно з п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

 

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).

З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Що робити, якщо знайшли помилку у поданому звіті з ЄСВ?

Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п.1 розділу V Порядку №435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

Відображення доходів у формі № 1ДФ

 

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати форму № 1ДФ у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, до контролюючого органу за місцем свого розташування,незалежно від того, чи є об’єктом оподаткування нарахована на користь фізичної особі сума, її необхідно зазначити у розділі II форми № 1ДФ у складі загального нарахованого доходу

Така форма подається лише у разі нарахування (виплати) сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Форма № 1ДФ подається до контролю­ючих органів за місцезнаходженням податкового агента — юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи — податкового агента:

звітна — подається податковим агентом у термін протягом 40 календарних днів, що настають за звітним періодом.

нова звітна — подається податковим агентом у термін протягом 40 календарних днів, що настають за звітним періодом, у разі виявлення помилок, що містяться у раніше поданій формі № 1ДФ для проведення коригування показників, наприклад за IV квартал 2017 р. — до 10.02.2018 р.;

уточнююча подається податковим агентом після встановленого законодавством терміну, наприклад за IV квартал 2017 р. після 10.02.2018 р., у разі виявлення помилок, що містяться у раніше поданій формі.

При цьому платник податку не має право подавати уточнюючі форми за будь-який звітний (податковий період) до поданих ним раніше форм під час проведення контролюючим органом документальних планових та позапланових перевірок.

 

Граничні терміни подання

форми № 1ДФу 2018 році:

 

  за I квартал 2018 р. —       10.05.2018 р.

  за ІІ квартал 2018 р. —      09.08.2018 р.

  за ІІI квартал 2018 р. —    09.11.2018 р.

  за ІV квартал 2018 р. —    11.02.2019 р.

 

Якщо граничні терміни подання

форми № 1ДФ порушено.

 

Форма № 1ДФ формується у двох примірниках. Один — подається до контролюючого органу, а другий повертається (залишається) податковому агенту.

Звертаємо увагу, що у разі надходження до органів ДФС форми № 1ДФ від платника податку з порушенням терміну подання незалежно від дати формування та відправлення податковим агентом такий платник несе відповідальність, передбачену п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу, згідно з якою неподання, подання з порушенням встановлених строків тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 грн.

При цьому у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, форму № 1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контро­люючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такої форми до контролюючого органу за місцезнаход­женням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу

 

 

Набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України № 108 від 31 січня 2018 року.

 

Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області  інформує, що 07 березня 2018 року набула чинність постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» .

  Постановою №108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

  Щодо визнання операцій контрольованими у 2018 звітному році. Відповідно до п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39  Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

•        річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

•        обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

  Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а»,«б», «г»,«ґ» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39  Кодексу, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

•        річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

•        обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).

 Застосування платниками різниць, передбачених п.п.140.5.4 п.140.5 ст.140 Кодексу

  Згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п.140.2 та п.п.140.5.6 п.140.5 ст.140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст.39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу.

  Вимоги п.п.140.5.4 п.140.5 ст.140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст.39 Кодексу, але без подання звіту.

  Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39  Кодексу, господарські операції  з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).

  У разі незастосування платником податків різниці відповідно до п.п.140.5.4 п.140.5 ст.140 Кодексу обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п.73.3 ст.73 Кодексу

 

 

 

Що є об’єктом оподаткування

військовим збором?

 

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
     Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є: 

     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 

     іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. 
     Об’єктом оподаткування нерезидента є: 

     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; 

     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

 

 

Питання виплати офіційної зарплати продовжує бути актуальним

 

             Питання виплати офіційної, прозорої зарплати продовжує бути актуальним. Тіньова зайнятість і  зарплата в «конвертах» - це  проблема сучасної економіки, оскільки нелегальні доходи приводять до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, але і для самих працівників, лишаючи їх соціальних гарантій.

Фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснюють  обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних і фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності.          

Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області  звертає увагу роботодавців, що  чинним  законодавством  України  передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без трудового договору і інформування Державної фіскальної служби України про ухвалення працівника на роботу. Повідомлення про ухвалення працівника на роботу подається в порядку, визначеному Постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413,  власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою  територіальному органу ДФС по місцю обліку їх як платника ЕСВ по встановленою формою до  початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Нагадуємо, що використання робочої сили без оформлення трудових відносин або невчасна реєстрація трудових відносин з найнятим робітником  є  порушенням трудового законодавства, яке передбачає адміністративну та фінансову відповідальність.

 

 

Права для громадян передбачені Законом України «Про звернення громадян»

 

 

Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (Закон №393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Закон № 393 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Законом №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, у тому числі до органів фіскальної служби; місцевого самоврядування; об’єднань громадян; підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; засобів масової інформації; посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, надісланих поштою або переданих ним до відповідного органу, установи; звернень, надісланих з використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення); усних звернень, викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.

З метою ознайомлення громадян з діяльністю органів ДФС стосовно роботи зі зверненнями громадян на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України та субсайті «Територіальні органи ДФС у Донецькій області» на постійній основі розміщується інформація щодо порядку розгляду звернень та організації особистих прийомів громадян керівництвом і посадовими особами, аналітичних довідок щодо роботи зі зверненнями громадян тощо.

 

Донеччина: спроба вивезення до непідконтрольної території готівки у сумі 76,5 тисяч доларів США виявилась марною

 

Днями співробітниками спеціального підрозділу податкової міліції ДФС України, який залучений до складу Об’єднаних сил, спільно з працівниками прикордонної служби України під час поглибленого огляду на КПВВ «Мар’їнка» транспортного засобу Honda CRV виявлено готівкові кошти у сумі 76,5 тисяч доларів США.

Вказані кошти водій - мешканець м. Ясинувата Донецької області - намагався приховано (під заднім сидінням автомобілю) перевезти до тимчасово окупованої території України.

Матеріали та грошові кошти передано працівникам Служби безпеки України для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

 

 

В.о. начальника

Бахмутської ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області                                                                                І.А. Косолапов

   

Яндекс.Метрика