З 10 листопада 2017 року набули чинності зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803.

 У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік   врегульовано порядок дій та обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755),

  Якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або подання заяв платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, для взяття її на облік як платників єдиного внеску. При цьому, такі фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, обліковується в реєстрі страхувальників з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

 Слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов’язки платників єдиного внеску виникають:

у осіб, на яких поширюється дія Закону № 755, – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону № 755;

у осіб, на яких не поширюється дія Закону № 755, у тому числі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – з початку провадження відповідної діяльності.

Також передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.

Реєстр страхувальників ведеться централізовано.

 Якщо фізична особа-орендар нерухомого майна не є суб'єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету є орендодавець.

При цьому  такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного періоду. А саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

 Крім того, у разі нотаріального посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості, нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку – орендодавця.

Нагадуємо, що особливості нарахування (виплати) та оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду визначені ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

 

Згідно з підпунктом 170.9.1 пунктом 170.4 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ зі змінами та доповненнями до оподаткованого доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку і таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) рику, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

З 01.01.18 мінімальна зарплата встановлена на рівні 3723 грн. (ст..8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.17 №2246-VIІІ), тобто максимальний розмір неоподатковуваних добових витрат у 2018 році становить не більш ніж 372,30 грн. за добу.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.11 № 98 зі змінами.

Так, сума добових на території України для таких категорій фізичних осіб встановлюється у межах 60 грн.

 

  Що  можна успадкувати.

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

 

         Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області запрошує громадян задекларувати отримані у минулому році доходи.

         Основні питання щодо порядку подання податкової декларації про майновий стан та доходи, категорій платників податку на доходи фізичних осіб, які  мають подавати річну податкову декларацію та переліку доходів, що підлягають обов’язковому декларуванню, а також  переліку витрат, які включаються до складу податкової знижки  постійно висвітлюються у ЗМІ та на веб-порталі ДФС України у мережі Інтернет

У 2018 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2017 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього  року до 31 грудня 2018 року.

Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку.

Податкова декларація подається до органу ДФС в один із таких способів за вибором платника податку:

особисто платником або уповноваженою на це особою;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

В електронній формі платники податків можуть подати податкову декларацію до органів ДПС засобами електронної пошти через Інформаційний портал органів ДПС України.

 З 1 січня 2018 року подання декларації в електронній формі можливе у режимі реального часу (on-line) через електронний сервіс „Електронний кабінет платника податків”.

Для роботи в електронному кабінеті платника податків, зокрема для подання податкових декларацій в режимі on-line, платнику податків необхідно:

1. Отримати електронний цифровий підпис, який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби.

2. Завантажити з сайта Акредитованого центру сертифікації ключів програмне забезпечення – „Програмний комплекс користувача ЦСК”. Встановити програмне забезпечення на персональному комп’ютері та виконати необхідні налаштування допоможе інструкція користувача.

3. Відкрити в Інтернеті веб-сторінку „Електронний кабінет платника податків”, авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу в електронному кабінеті

Платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію за результатами 2017 року та самостійно до 1 серпня 2018 року сплатити податок на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року він отримав доходи, зокрема:

від особи, яка не є податковим агентом;

які згідно з нормами розділу ІV Податкового кодексу не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування;

які нараховувалися (виплачувалися, надавалися) платнику податку двома або більше податковими агентами лише у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня 2018 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній податковій декларації.

 

            Ігор Анатолійович повідомив, що 20 грудня вступили в силу зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, за статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

 Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. грн. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані самостійно здійснювати контроль за обсягом доходу та безумовно дотримуватись вимог чинного законодавства з питань застосування РРО у разі перевищення обсягу доходу за календарний рік більше 1 млн. гривень.                                                                                        

Починаючи з 8 травня 2017 року пільгові норми пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України взагалі не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

 Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

 

           Актуальні питання,  які надійшли  від платників податків під час проведення  «Прямої лінії» у Бахмутській ОДПІ   з  і.о. начальника Косолаповим І.О щодо змін  в законодавстві в частині  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг :

 

        20 грудня вступили в силу зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»якоюустановлено нові граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО буде обов’яз­ковим.

Обмеження на один суб’єкт господарювання визначено у розмірі 500 тис. грн замість раніше установленого — 200 тис. грн для:

роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;

роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);

продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;

роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;

надання послуг бібліотеками;

продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;

роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;

провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом № 56 надано статус гірських;

надання медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника;

приймання від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Обмеження на один структурний (від­окремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)) установлено у розмірі 250 тис. грн (попередньо було — 75 тис. грн) для:

роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;

роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

Коли граничний розмір не має значення?

 

Застосування РРО не є обов’язковим у разі використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, зокрема для:

роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок;

продажу товарів (за переліком, затвердженим Держкомзв’язку і погодженим із Мінекономіки та ДПА) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах;

продажу газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів;

продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах;

надання побутових послуг: на території села; з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами — підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб;

продажу товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом і погодженим з Мінекономіки та ДПА, а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, — також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);

страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»);

надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;

організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності;

надання послуг: з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача;

продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.

 

Чи можливо  здійснювати роздрібну торгівлю пивом у пляшках ФОП, які сплачують єдиний податок?

 

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, обов’язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу.

При цьому звернемо увагу, що із зазначеного Переліку вилучено норму щодо можливості здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалася фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Тобто роздрібний продаж пива має здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО.

Змінами також виключено з цього Переліку норми, згідно з якими без застосування РРО могли здійснюватися: надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів, а також реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством.