Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області  інформує!

 

 

ДФС про новації в реєстрації фізосіб як платників податків

 

Із21.11.2017 набравчинностінаказМінфіну«ПрозатвердженняПоложенняпрореєстраціюфізичнихосібуДержавномуреєстріфізичнихосіб— платниківподатків» від29.09.2017 р. № 822.

Щодо цього ДФС видала лист від 21.11.2017 р. № 31905/7/99-99-08-01-02-17.

1. Передбачено, що реєстрація фізичних осіб у Держреєстрі здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня подання до контролюючого органу відповідної заяви.

2. Надана можливість громадянам України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подати документи для реєстрації або внесення змін до Держреєстру до будь-якого контролюючого органу.

3. Унормовані питання отримання фізичними особами відомостей із Держреєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків засобами електронного зв’язку.

4. Розроблено нові форми Облікової картки (Повідомлення/Заяв про внесення змін/отримання відомостей) й інших документів, пов’язаних із реєстрацією та/або внесенням змін до Держреєстру.

5. У частині внесення до паспортів громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру або повідомлення про відмову від його прийняття  така інформація до паспортів у формі книжечки вноситься контролюючими органами, а до паспортів у формі картки — органами, що здійснюють оформлення паспортів.

6. Установлено нову форму повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, що надається фізичній особі для подання її до відповідного територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

7. Передбачено, що якщо в документах, які посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано в зазначені документи, особа пред’являє довідку про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру.

 

Податковий агент утримав, але не

перерахував ПДФО: чи буде податкова знижка

 

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані (п. 4 Порядку від 15.12.2015 р. № 1146).

Для розрахунку сум ПДФО, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Щоб отримати податкову знижку за 2016 рік, необхідно до 31 грудня 2017 року подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.

 

ДФС про отримання витягу з реєстру страхувальників

 

ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.

Якщо платнику єдиного внеску та/чи застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника ЄСВ, аніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то в такому разі платник єдиного внеску та/чи застрахована особа може отримати витяг із реєстру страхувальників.

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається в один із таких способів:

·   особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи вповноваженою на це особою до територіального органу ДФС;

·   надсилається поштою;

·   в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Своєю чергою, запит може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.

Витяг із реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.

Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС).

 

Договір найму: чи нараховується ЄСВ

 

Відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.08.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу від 16.01.2003 р. № 435-IV за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

 

Бартерні операції у ФОП: чи є обмеження?

 

Бартерна (товарообмінна) операція — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п.14.1.10 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ).

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (ст. 715, 716 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування у фізичних осіб — підприємців (далі — ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п.177.2 ст.177 ПКУ).

Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування законодавством України не передбачено. Тобто ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції.

 

Перевірки держпраці: що «в полі зору»

 

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю роботодавцями здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 259 КЗпП)

Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначено у п. 5 Порядку № 295. Однією з таких підстав є інформація Пенсійного фонду України про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця більше року, та про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.

У разі виникнення питань щодо можливої наявності трудових відносин без укладення трудового договору інспектор праці відповідно до пп. 3 п. 11 Порядку № 295 один або у присутності свідків має право ставити керівнику   та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати щодо зазначених запитань усні та/або письмові пояснення, з яких може бути отримано інформацію про укладення цивільно-правових договорів.

Прифактичномуіснуваннітрудовихвідносинбезукладеннятрудовихдоговорівнаявністьцивільнихдоговорівпронаданняпослугабовиконанняробітне звільняєроботодавцявід відповідальностіза фактичнийдопускпрацівникадо роботибезналежногооформлення.

 

Чи буде ПСП у прийомних батьків

 

Прийомна сім’я виховує двох усиновлених дітей. При цьому батько  родини офіційно працевлаштований і отримує заробітну плату. Чи має він право на отримання ПСП?

Згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 зазначеної статті ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, чинному для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн.

У 2017 р. ПСП дорівнює 800,00 грн при граничному доході 2 240,00 грн

Водночас пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, ПСП дорівнює 100 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту у розрахунку на кожну таку дитину (800,00 грн × кількість дітей).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті, та відповідної кількості дітей (абзац другий зазначеного підпункту). Наприклад, якщо двоє дітей, то граничний розмір доходу становитиме 4 480,00 грн (2 240,00 грн × 2 дітей).

Отже, якщо заробітна плата платника податку, який утримує двох усиновлених дітей віком до 18 років, не перевищує граничної суми доходу для отримання ПСП, то він має право на ПСП.

 

Несвоєчасна виплата доходів

 

У випадку порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати) підприємства, установи і організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з їх несвоєчасною виплатою.

Компенсація провадиться відповідно до Закону № 2050 та Порядку № 159.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту ІСЦ у відсотках для визначення суми компенсації.

ІСЦ для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних ІСЦ за період невиплати грошового доходу. ІСЦ у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Отже, у разі виплати у листопаді 2017 р. нарахованих, але не виплачених своєчасно грошових доходів за 2008 — 2017 рр. сума компенсації нараховується з урахуванням величини приросту ІСЦ

 

Тимчасова митна декларація не дає права на податковий кредит 

 

При здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації

Нормами та положеннями МКУ тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до п. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 201.12 ПКУ визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Крім того, відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Таким чином, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.

 

Деклараціяз податку на прибуток 

 

Чи необхідно при заповненні поля "Додатки на __ арк." декларації з податку на прибуток підприємств враховувати кількість аркушів фінансової звітності? Відповідають податківці

Згідно з п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацієюквартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ПКУ, зокрема платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

До Декларації додаються, зокрема додатки до рядків Декларації, у тому числі фінансова звітність як додаток ФЗ. При цьому в інформації «Наявність додатків» проставляється позначка «+». Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.

Таким чином, при заповненні поля "Додатки на __ арк." Декларації в загальній кількості аркушів враховується, зокрема кількість аркушів по формах фінансової звітності.

("ЗІР" підкатегорія102.23)

 

Сільгоспдоход "єдинника" менш 75% 

Чи обов'язково переходити на загальну систему протягом 2017 року, якщо за результатами ІІІ кварталу 2017 року питома вага доходів підприємства (спрощена система, платник ІV групи єдиного податку) від реалізації сільгосппродукції в загальному складі доходів менша 75%?

Умовою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у поточному податковому (звітному) році є розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника, який здійснений за результатами минулого податкового (звітного) року наростаючим підсумком.

Під п. 298.8.4 ПКУ встановлено, що у разі якщо дохід від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва, перелік яких визначений пп. 298.8.3 ПКУ, за результатами податкового (звітного) року менше 75% від загального доходу, то платник єдиного податку четвертої групи сплачує податки з початку наступного податкового (звітного) року на загальних підставах.

Отже, якщо дохід від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва за результатами звітного податкового 2017 року менше 75% від загального доходу, то платник єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 р. сплачує податки на загальних підставах.

Разом з цим, протягом року платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 ПКУ).

(№2668/ІПК/12-32-12-04-01 від 20.11.2017 р.)

 

 

В. о.  начальника

Бахмутської ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області                                                                                            І.А. Косолапов