Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області  інформує!

 

 

Про особливості індексації зарплати новоприйнятих

та переведених працівників у бюджетних установах

 

Дляпрацівників, якихпереведенонаіншуроботунатомусамомупідприємстві, вустановічиорганізації, атакожпереведенонароботунаіншепідприємство, вустановучиорганізаціюабовіншумісцевість, дляновоприйнятихпрацівниківобчисленняіндексуспоживчихціндляпроведенняіндексаціїздійснюєтьсязмісяця, наступногозамісяцемпідвищеннятарифноїставки(окладу), запосадою, якуобіймаєпрацівник. Це передбачає п. 10² Порядку № 1078.

Тож, для новоприйнятих працівників і працівників, яких прийнято на роботу в порядку переведення з іншої посади, обчислення індексу для проведення індексації має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) згідно з рішенням Уряду.

Відповідний висновок викладено в листі Мінсоцполітики від 25.10.2017 р. № 97/0/66-17.

 

Кого враховує «єдинник» до загальної кількості осіб,

які перебувають з ним у трудових відносинах?

 

Якщо підприємець — платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то підприємець — платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.

З урахуванням ст. 37 Цивільного кодексу за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, що визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

 

Туристичний збір: коли ФОП є податковим агентом?

 

Справляння туристичного збору проводиться відповідно до ст.268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п.268.2.1 п.268.2 ст.268 ПКУ особи, що прибувають на територію населеного пункту, де діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та отримують надані послуги з тимчасового проживання або ночівлі із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк, є платниками туристичного збору.

Якщо видами діяльністі фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є види діяльності, які передбачають надання житла в гостьових кімнатах або номерах люкс та в окремих ізольованих приміщеннях, таких як мебльовані кімнати з кухонним приладдям або повністю обладнаними кухнями, для переважно короткострокового проживання гостей та відвідувачів, то такий ФОП відповідно до п.п.«в» п.п.268.5.1 п.268.5 ст.268 ПКУ є податковим агентом щодо справляння туристичного збору під час надання послуг, пов’язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею).

 

Благодійна допомога

Чи є об’єкт оподаткування ПДФО, якщо фізична особа, внесена до Реєстру волонтерів АТО, отримує благодійну допомогу?

Відповідно до п.п.«б» п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції (далі – АТО) в порядку, визначеному Законом України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у п.п.«а» п.п. п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Правила цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів АТО.

Зазначені у цьому підпункті доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено АТО.

Сума (вартість) зазначеної у цьому підпункті благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 ПКУ.

 

Ліцензія на спиртта тютюн

Ліцензія на виробництво спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів видаєься не пізніше 30 календарних днів с дня отримання заяви

Відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) ліцензія на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання від суб’єкта господарювання заяви та зазначених у ст.3 Закону №481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

 

Сплатаземельного податку

Дата сплати земельного податку юридичною особою у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1 ст.287 ПКУ).

При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.286.5 ст.286 ПКУ).

Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

 

Нарахування ЕСВ

Фізична особа працює за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу: нарахування ЄСВ

Згідно з частиною п’ятою ст.8 Закону №2464 ЄСВ для роботодавців, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ.

У разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

Отже, заробітна плата (дохід), що нараховується (виплачується) роботодавцем застрахованій особі, яка працює на умовах неповного робочого часу за основним місцем роботи, є базою нарахування ЄСВ. При цьому, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

 

Отримали пробачення боргу – задекларуйте додаткове благо

 

Одним із видів доходів які підлягають обов‘язковому декларуванню є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Мова йде про основні суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому сума такого боргу має становити не менше 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн а в 2017 році – 1600 грн). Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Слід пам‘ятати, що кредитор має поінформувати платника податку – боржника про прийняття рішення щодо списання чи пробачення існуючого боргу. Якщо ж кредитор письмово не повідомив платника про прийняте рішення, то відповідальність щодо нарахування та своєчасної сплати сум податку з доходів фізичних осіб покладається на кредитора. Згідно з п. 167.1 Податкового Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування.

Оскільки даний вид доходу підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, то відповідно до п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України одночасно є об’єктом оподаткування військовим збором. Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування.

 

 

Якщо помилково виписали ще одну податкову накладну

 

Якщо формуючи податковий кредит платник податку на додану вартість припустився помилки, то законодавством передбачено механізм її виправлення. Для прикладу, у випадку помилкового складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1  Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування. Такий розрахунок коригування також підлягає обов‘язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але дану операцію має провести покупець (отримувач) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. Що стосується відображення показників за звітний період у декларації, то платник зазначає дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку. Тож у випадку виправлення таких помилок,  обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в другій податковій накладній, не відображаються в декларації.

 

Збільшено/зменшено від’ємне значення ПДВ:

як заповнити окрему таблицю ПДВ-декларації

 

Під час заповнення рядка 16.2 декларації з ПДВ у графах окремої таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (далі — таблиця) зазначаються дата приймання та реєстраційний номер уточнюючих розрахунків, визначені в другій квитанції.

При заповненні рядка 16.3 ПДВ-декларації в графах окремої таблиці зазначаються дата складання податкового повідомлення-рішення та присвоєний контролюючим органом номер податкового повідомлення-рішення.

(Розділ 101.23 системи «ЗІР»).

 

В. о.  начальника

Бахмутської ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області                                                                             І.А. Косолапов