Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області  інформує!

Якщо реєстрацію платником ПДВ анульовано

 

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній у пп. «а» п. 184.1 ст. 184 Кодексу, здійснюється за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у підпунктах «б» — «з» п. 184.1 ст.184 Кодексу, може здійснюватись за заявою платника ПДВ або за самостійним рішенням контролюючого органу.

Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату:

·         подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ;

·         зазначену в судовому рішенні;

·         припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ;

·         що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

При цьому датою анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначається дата, що настала раніше.

Якщо за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права і обов’язки платника ПДВ (у тому числі право на формування податкового кредиту та обов’язок визначення податкових зобов’язань).

Якщо у подальшому за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ.

При цьому дата реєстрації такої особи як платника ПДВ не змінюється.

Водночас починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутні обов’язок щодо виписування податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім цього, така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

 

Якщо розмір допомоги «неприбутківцям» перевищує 4 %

 

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду підлягає коригуванню на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, яка перевищує 4 % значення показника об’єкта оподаткування, відображеного у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. № 467) за попередній звітний рік.

(Лист ДФС України від 09.11.2017 р. № 2573/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

 

Чи потрібен РРО при продажу квитків

до культурно-спортивних закладів

 

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК).

Водночас п. 4 ст. 9 Закону про РРО визначено, що РРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

 

Планується збільшення акцизу на тютюн

 

14.11.2017 р. Верховною Радою України у першому читанні прийнято законопроект від 14.11.2017 р. № 6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Законопроектом, зокрема, передбачається поступове до 2025 р. підвищення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби і мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів, а саме у 2018 р. — на прогнозний індекс споживчих цін 11,2 % та додатково на 16,7 % (тобто з урахуванням попередньої індексації загалом на 29,7 %), а у подальші роки — на 20 % до рівня, еквівалентного 90 євро за 1 000 шт. (на сьогодні мінімальне податкове зобов’язання для сигарет в Україні становить 20 євро (596,05 грн) за 1 000 шт.).

Водночас проектом передбачається, що з 01.01.2025 р. дотримуватимуться вимоги Директиви Ради Європейського Союзу № 2011/64/ЄС від 21.06.2011 р. про структуру і ставки акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів щодо частки акцизу у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет як мінімум 60 %. Для цього запроваджується механізм визначення такої ціни.

 

Дивіденди іноземним інвесторам, нараховані до 2013 р.,

можна вже виплачувати, але в межах ліміту

 

З 15.11.2017 р. набрала чинності постанова Правління Нацбанку України № 112 від 14.11.2017 р., якою внесено зміни до власноїпостанови від 13.12.2016 р. № 410.

Відповідно до зазначеного документа Нацбанк України розширює можливості бізнесу з репатріації дивідендів за кордон в іноземній валюті. Відтепер українські компанії зможуть виплачувати іноземним інвесторам дивіденди, нараховані не лише за 2014 — 2016 рр., як було досі, а й за період до 2013 р. включно. Щомісячний ліміт на такі операції становитиме не більше 2 млн дол. США на одну юридичну особу (емітента, депозитарну установу або іноземного інвестора). Водночас репатріація дивідендів, нарахованих за 2014 — 2016 рр., відбуватиметься, як і раніше, в межах щомісячного ліміту на рівні 5 млн дол. на одну юридичну особу.

Крім того, резиденти-позичальники, які перебувають в процесі ліквідації, зможуть здійснювати дострокове погашення зовнішніх запозичень від нерезидента-кредитора (за кредитним договором/договором позики згідно з порядком (черговістю) задоволення вимог кредиторів, визначеним законодавством України). Відповідний пункт буде додано до переліку виключень із заборони на дострокове погашення зовнішніх запозичень резидентом на користь нерезидента.

 

Коли потрібно подавати звіт № ЗВР-1?

 

Відповідно до абзаців першого — третього п. 7 ст. З Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, подавати до фіскальних органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа, що настає за звітним місяцем, у разі якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Водночас якщо суб’єкт господарювання при проведенні готівкових розрахунків використовує РРО, що відповідно до вимог зазначеного Закону подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, то дублювати вказану інформацію реєстраторів розрахункових операцій поданням звіту за формою № ЗВР-1 такому суб’єкту не потрібно.

(Лист ДФС України від 09.11.2017 № 2569/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

 

Скільки необхідно зберігати документи

щодо обчислення і сплати податків і зборів

 

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися три роки (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням).

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.

Якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

Зазначену норму передбачено пунктами 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

 

Фінзвітність не подано або подано несвоєчасно:

яких штрафів очікувати

При поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, де передбачено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі — Звіт) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

У скількох роботодавців можна

працювати за зовнішнім сумісництвом

 

Законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом. Тому він може працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах. 

Роботодавці можуть встановити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями або узгодити їх у колективному чи в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти інформацію про наявність чи відсутність інших місць роботи). У листі Мінсоцполітики від 28.03.2013 р. № 2-1/06/187-13 зазначається, що порушення обмежень на сумісництво, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи. 

В п. 2 Постанови № 245 зазначається, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ та організацій. 

Якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена. Так, у листі Мінсоцполітики від 16.01.2003 р. № 06/2-4/6 зазначається, що ст. 21 КЗпП не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які можуть укладати працівники, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною.

 

Готівка з каси на поточний рахунок:

чи включати до доходів?

 

Кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку з урахуванням вимог ст. 292 Податкового кодексу України.

Водночас відповідно до п. 296.1 ст. 296 цього Кодексу платники єдиного податку ведуть облік доходів у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 — 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 зазначеного Кодексу.

У разі якщо фізична особа — підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу — виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.

(Лист ДФС України від 09.11.2017 р. № 2561/П/99-99-13-01-02-14/ІПК)

 

На Донеччині від ліцензування продажу підакцизної

групи товарів надійшло понад 27 мільйонів гривень

 

З початку 2017 року до місцевих бюджетів Донецької області надійшло 27,5 мільйонів гривень плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Найбільшу кількість ліцензій, а відповідно і плату за них, забезпечили суб’єкти підприємництва м. Маріуполь – понад 8,9 млн грн, Покровського району – 3,8 млн грн, Слов’янського та Бахмутського районів Донецької області – по 3,3 млн гривень.

На даний час у Донецькій області діє 7,9 тис. ліцензій, з них 4,3 тис. - на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 3,6 тис. ліцензій - на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Інформація про кількість виданих документів постійно оновлюється на сайті ГУ ДФС у Донецькій області: http://dn.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Фахівці фіскальної служби Донецької області регулярно проводять перевірки суб’єктів господарювання щодо виконання вимог законодавства, яке регулює обіг у роздрібній і оптовій торгівельній мережі підакцизної продукції, у тому числі наявність ліцензій, дотримання законодавчо встановлених цін на алкогольні напої та тютюнові вироби тощо.

 

Митники Донеччини виявили порушення митних правил

на 8,2 млн гривень

 

Протягом січня-жовтня 2017 року митниками Донеччини виявлено та задокументовано 135 порушень митних правил на загальну суму 8,2 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість виявлених правопорушень зросла більше ніж в 2,5 рази, а вартість предметів правопорушень, за попередньою оцінкою, - майже  в 70 разів.

Одним з приорітетів в діяльності фіскальних органів країни є  посилення, насамперед, аналітичної роботи. З метою створення належних умов для ведення чесного бізнесу, Донецькою митницею ДФС в рамках проведення аналітично-пошукової роботи впродовж січня-жовтня 2017 року направлено 47 запитів до митних органів країн близького та дальнього зарубіжжя. В процесі опрацювання матеріалів, отриманих від митних органів іноземних держав, митницею складено три протоколи про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю) на загальну суму 8,1 млн гривень.

Крім того, ефективна взаємодія із правоохоронними органами Донецької області дозволила виявити та попередити реалізацію на митній території України незаконно ввезених товарів на загальну суму більше 61 тис. гривень. У переважній більшості це - тютюнові вироби.

Також, в рамках проведення спеціальної операції «Рубіж-2017», в результаті відпрацювання інформації,  отриманої від Державної прикордонної служби, Національної поліції виявлено 10 порушень митних правил на суму більше 96 тис. гривень. Основними предметами правопорушень стали автотранспортні засоби. Користувачі авто на так званих «евробляхах» намагалися уникнути відповідальності за порушення митних режимів транзиту та тимчасового ввезення або за використання ввезених транспортних засобів не за цільовим призначенням.

До скарбниці держави протягом січня-жовтня 2017 року перераховано митницею штрафних санкцій за порушення митного законодавства на суму більше 232 тис. гривень.

 

У жовтні 2017року органами фіскальної служби

Донеччини надано понад 19тисяч адміністративних послуг

 

З початку 2017 року зафіксовано понад 1,5 млн звернень представників бізнесу та громадян до органів фіскальної служби Донецької області за отриманням адміністративних, консультативних та інформаційних послуг, у тому числі у жовтні п.р. – понад 174,1 тис. звернень. У жовтні 2017 року органами фіскальної служби області надано понад 19 тис. адміністративних послуг, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше майже на 34,1%. 

Найбільш популярна адміністративна послуга – видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО). У жовтні п.р. громадяни отримали 8780 таких карток, питома вага від загальної кількості отриманих у звітному місяці адмінпослуг – 46,2%.

Також запитуваними з боку суб`єктів господарювання у жовтні п.р. були адміністративні послуги з видачі відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків – 3605 (19%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 1476 (7,8%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 1042 (5,5%), реєстрації платника єдиного податку – 909 (4,8%), реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 718 (3,8%) та ін.  

Головним управлінням ДФС у Донецькій області у жовтні 2017 року видано 685 ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами (з них 378 і 307 ліцензій відповідно), анульовано 178 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами за заявами суб’єктів господарювання (з них 127 і 51 ліцензій відповідно).

 

Надходження до держбюджету від Донецької митниці ДФС наближаються

до позначки 5 млрд гривень

 

За десять місяців 2017 року митниками Донеччини  до Державного бюджету України перераховано майже 4,9 млрд грн митних платежів. В порівнянні з аналогічним періодом 2016 року надходження до казни держави збільшилися на 67 %, або на 1,95 млрд гривень. Тільки у жовтні поточного року до держскарбниці надійшло близько 633 тис. грн, що на 62%, або 243 млн грн, більше, ніж торік. Левову частку сплачених платежів традиційно складає податок на додану вартість, доля якого в загальній сумі перерахованих платежів становить майже 96 % або 4,7 млрд гривень. 

Найбільші суми податкових надходжень отримані за рахунок митного оформлення товарів, що імпортують для власних виробничих потреб найпотужніші підприємства регіону. За підсумками роботи у січні - жовтні 2017 року основним бюджетоформуючим товаром по Донецькій митниці ДФС є вугілля – 47,3% від загальних перерахувань у держбюджет або 2 302,7 млн гривень. Також до п’ятірки «лідерів» входять: кокс - 438 млн грн,  промобладнання, транспорт - 388,2 млн грн, вогнетривкі матеріали та вироби - 361,7 млн грн, феросплави – 336,8 млн грн перерахувань до Держбюджету України.

 Позитивна динаміка показників надходжень митних платежів забезпечується проведенням поглибленої аналітичної роботи, пов’язаної із контролем чистоти декларування. Результатом цієї роботи стало додаткове надходження до  скарбниці країни більше 160 млн гривень.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності Донецького регіону здійснюють зовнішньоторговельні експортні операції з 27 країнами ЄС. Питома вага експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту має невеличку, але позитивну динаміку росту. Збільшення вартісного показника у порівнянні з відповідним періодом минулого року склало 204 млн гривень.

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами упродовж січня-жовтня поточного року видано 1410 сертифікатів форми EUR1. У розрізі товарів найбільша кількість сертифікатів видана на «свинець», «сплав свинцю», «частини прокатного стану», «частини правильної машини», «натуральний бджолиний мед», «плитка керамічна».

 

На Донеччині в «сірій зоні» співробітники спецпідрозділу «Фантом» виявили автомобіль з незаконним вантажем

 

На Донеччині в районі проведення АТО співробітниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області («Фантом») спільно з військовослужбовцями 95 окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України та спецпідрозділу «Рись» Служби безпеки України упереджено спробу переміщення через лінію розмежування великої партії товарно-матеріальних цінностей.

Вантажний автомобіль MAN з вантажем було знайдено прихованим у так званій «сірій зоні», у лісосмузі поблизу смт. Верхньоторецьке Ясинуватського району.

За оперативними даними транспортний засіб з товарами було підготовлено для незаконного переміщення через лінію розмежування на тимчасово непідконтрольну територію України в обхід контрольно-пропускних пунктів.

Вміст вантажу складає майже 500 найменувань товарно-матеріальних цінностей, серед яких господарські та канцелярські товари, автозапчастини, інвентар для будівельних робіт, тканини, предмети побутової хімії, обладнання для змішування мінеральних добрив тощо. До прийняття процесуального рішення всю партію товарно-матеріальних цінностей вилучено.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-3 КУпАП (порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції).

На даний час триває підрахунок загальної вартості вилучених товарів, яка попередньо оцінена у сумі понад 2 млн гривень.

 

 

В. о.  начальника

Бахмутської ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області                                                                                                   І.А. Косолапов