Бахмутська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області інформує!
Керівництво з розблокування податкових накладних від ДФС
Алгоритм дій платників ПДВ у разі зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН відповідно до п. 201.16 ПКУ.
Крок 1 — платник отримав квитанцію № 1 про зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК. Зміст причини зупинення реєстрації ПН/РК розкриває сутність ризику операції відповідно до затверджених Критеріїв оцінки ступеня ризиків.
Крок 2 — платник ПДВ одночасно подає (має право подати протягом 365 к.дн.) в електронному вигляді:
· Таблицю даних платника податку (додаток до наказу Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567) за формою J(F)1312302 (далі — Таблиця);
· Пояснення у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених ПН/РК за формою J(F)1312602 (далі — Повідомлення);
· копії документів (додаються до Повідомлення) у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 МБ). Вичерпний перелік документів затверджений наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.
Крок 3 — платник має право за власним бажанням надати до контролюючого органу разом із Таблицею та Повідомленням інші документи, що підтверджують здійснення платником операцій у певному сегменті ринку й істотно розкривають сутність операції, яка на постійній основі постачання (виготовлення) здійснюється платником.
Крок 4 — після перевірки документів комісія ДФС України приймає рішення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, яке квитанцією № 2 направляється платнику.
Крок 5 — у разі прийняття комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації ПН/РК платник податку подає (має право) скаргу на таке рішення:
· до комісії ДФС України з питань розгляду скарг протягом 10 к.дн. після отримання рішення комісії ДФС України, відповідно до постанови КМУ від 04.07.2017 р. № 485;
· до суду.
Яким чином можна подати пояснення
до Таблиці даних платника податків
Платник ПДВ має право подати Таблицю даних платника податків (форма J(F)1312302) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Разом із цією Таблицею платник ПДВ має подати до ДФС пояснення, у якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову й іншу звітність платника податків за формою J(F)1360102.
Чи впливає перевищення ліміту на
розміщення відходів на розмір екоподатку
Суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, платники податку самостійно обчислюють щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу. Це випливає з п. 249.6 ПКУ.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Розмір екологічного податку в разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або за їх відсутності не збільшується.
Буде чи ні ПДФО при виплаті доходу «єдиннику»
У разі нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю платнику єдиного податку третьої групи доходів від не зазначених в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку видів діяльності суб'єкт господарювання не здійснює утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Водночас під час нарахування (виплати) доходів фізичній особі — підприємцю платнику єдиного податку третьої групи, незалежно від обраних видів діяльності, суб'єкт господарювання виступає податковим агентом в частині відображення такого нарахування (виплати) в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «157».
(Лист ДФС України від 02.11.2017 р. № 2490/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)
Рентген працівників:
чи оподатковувати вартість послуги
Підпунктом 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Вартість послуги щодо проведення щорічного профілактичного рентгенологічного дослідження фізичної особи (працівника) не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.
(Лист ДФС від 06.11.2017 р. № 2541/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Податок на нерухоме майно, якщо об’єкт
житлової нерухомості в аварійному стані
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).
Згідно із п.п.«г'» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом.
Тобто, якщо об’єкт житлової нерухомості визнано згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади аварійним, то такий об’єкт не оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Якщо зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалась,
Декларація про валютні цінності та майно не подається
Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України від 18.06.94. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами та доповненнями, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів належних їм валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України.
Контролюючі органи приймають декларації у суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 №207, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.1996 №18/1043.
Враховуючи вищевикладене, не подають Декларацію про валютні цінності суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, якщо у них відсутні валютні цінності та майно за межами митної території України.
Якщо аванс повернено: чи є дохід
До складу доходу, визначеного ст. 292 Податкового кодексу України, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 цього Кодексу).
Отже, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи — платника єдиного податку першої — третьої груп та не підлягають відображенню у податковій декларації.
У разі якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа — платник єдиного податку першої — третьої груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу в звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу в звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.
(Лист ДФС України від 08.11.2017 р. № 2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК)
Готівка з каси на поточний рахунок: чи включати до доходів?
Кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку з урахуванням вимог ст. 292 Податкового кодексу України.
Водночас відповідно до п. 296.1 ст. 296 цього Кодексу платники єдиного податку ведуть облік доходів у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 — 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 зазначеного Кодексу.
У разі якщо фізична особа — підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу — виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.
(Лист ДФС України від 09.11.2017 р. № 2561/П/99-99-13-01-02-14/ІПК)
Довідка про доходи підприємців: коли можна отримати
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік, а для платників єдиного податку третьої групи — календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України).
Водночас платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (пп. 296.8 ст. 296 Кодексу).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Статтею 20 цього Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Тобто фізична особа — підприємець платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у тому числі за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.
З початку року доходи місцевих бюджетів
Донеччини зросли на 1,1 мільярд гривень
Протягом січня-жовтня 2017 року платники Донеччини спрямували до місцевих бюджетів 7 млрд 568 млн гривень податків та зборів. Рівень надходжень за десять місяців цього року збільшився порівняно з минулорічним на 18%.
Основним фінансовим показником у наповненні місцевих бюджетів став податок на доходи фізичних осіб. Так, з початку року з офіційних доходів мешканців Донеччини бюджети громад отримали понад 5,1 млрд грн, що на 1 млрд грн більше, ніж у 2016 році. Збільшення відрахувань з доходів громадян поправу можна вважати результатом роботи, яку проводить фіскальна служба області з детінізації ринку праці.
Приріст надходжень до місцевих бюджетівтакож отримано за рахунок плати за землю, якау підсумку склала741 млн грн, що більше на 135 млн грндо відповідного періоду 2016 року.
Представники малого і середнього підприємництва спрямували понад 574 млн грн єдиного податку, а це на 191 млн грн більше минулорічної сплати.
Збільшення надходжень до місцевих бюджетів досягнуто в результаті плідної співпраці працівників фіскальної служби Донеччини з платниками податків та органами місцевого самоврядування. Надходження додаткових коштів у вигляді сплачених податків, які залишаються у місцевих бюджетах області, насамперед, сприятимуть реалізації важливих соціально-економічних та інформаційних проектів місцевого значення.
Майже з 6000 громадян роботодавці
Донеччини офіційно оформили трудові відносини
Протягом січня-жовтня 2017 року завдяки заходам з детінізації сфери зайнятості населення, проведеним фахівцями Головного управління ДФС у Донецькій області, офіційну працю та заробітну плату отримали 5980 громадян, які до цього працювали без належного оформлення трудових відносин. Слід зазначити, що після офіційного працевлаштування громадяни стали більш соціально захищеними та набули права на отримання соціальних виплат у разі втрати працездатності, а також на пенсійне забезпечення в майбутньому.
За результатами контрольно-перевірочних заходів з початку 2017 року недобросовістними работодавцями до бюджетів та спецфондів вже сплачено 2,6 млн гривень.
За десять місяців поточного року до державної реєстрації суб’єктами підприємницької діяльності залучено 2422 фізичні особи, якими додатково сплачено до бюджету 5,2 млн грн податків та зборів.
Не припиняється робота податківців і у напрямку контролю за дотриманнямплатниками податків чинного законодавства про оплату праці. За результатами проведених зустрічей з керівниками підприємств Донецької області 1206 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати вище за мінімальну (з 01.01.2017 – 3200 гривень). Як наслідок, до бюджету додатково надійшло 7,3 млн грн податку на доходи фізичних осібтаєдиного внеску.
На соціальні виплати бізнес Донеччини
направив більше 5,1 млрд грн єдиного внеску
ОрганамифіскальноїслужбиДонецькоїобластізпочатку2017 рокузабезпеченонадходженняєдиноговнескуназагальнообов'язковедержавнесоціальнестрахуванняусумі5 млрд128 млнгрн, щомайжена1 млрд 260 млн грнперевищуєнадходженняаналогічногоперіодуминулогороку.
При цьому лише у жовтні поточного року суб’єкти господарювання Донеччини спрямували на рахунки Держказначейства більш ніж 562 млн грн єдиного внеску.
Лідируючі позиції у сплаті єдиного внеску займають платники м.Маріуполя, Слов`янського та Покровського районів Донецької області, від яких з початку року надійшло відповідно 26,6% (1367,0 млн грн), 18,9% (972,4 млн грн) та 13,5% (692,7 млн грн) від загальної суми надходження внеску.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням на рахунки, відкриті в Державній казначейській службіУкраїнина ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Місцеві бюджети Донеччини отримали
майже 575 млн грн єдиного податку
Єдиний податок є стабільним джерелом наповнення місцевих бюджетів Донецької області, саме тому фахівці фіскальної служби області приділяють значну увагу створенню комфортних умов для розвитку та роботи підприємництва у регіоні.
За десять місяців 2017 року від платників, які використовують спрощену систему оподаткування, місцеві бюджети Донеччини отримали майже 575 млн гривень. Слід зазначити, що надходження єдиного податку постійно зростають. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, підприємці-єдинники збільшили сплату податку на 191 млн грн, або на 50%.
Основними платниками єдиного податку на Донеччині є фізичні особи, які забезпечили надходження до місцевих бюджетів у сумі 339 млн гривень. Найбільші суми єдиного податку надійшли від підприємців м. Маріуполь – майже 105 млн грн (31%) та Покровського району – понад 49 млн гривень (14,5%). На сьогодні у Донецькій області на спрощеній системі оподаткування перебуває 41420 фізичних осіб-підприємців.
Підприємства Донеччини перерахували
понад 711 мільйонів гривень екологічного податку
У даний час шкідливі викиди потребують великої уваги і відповідних дій від держави, спрямованих на зменшення шкоди, що завдається навколишньому середовищу. Один з інструментів державного управління природокористуванням – це екологічний податок. Адже, сплачуючи еко-податок, підприємства частково компенсують негативний вплив на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, які виникають у процесі ведення господарської діяльності.
У Донецькій області за десять місяців 2017 року понад 1,7 тис. платників екологічного податку перерахували до зведеного бюджету 711,6 млн гривень. При цьому 55%, або 391 млн грн, залишилося в обласному бюджеті, ще 25%, або понад 177 млн грн, поповнили бюджети сіл, селищ, міст та об’єднаних територіальних громад Донеччини.
Згідно з розподілом коштів на відновлення довкілля до спеціальних фондів місцевих бюджетів спрямовується 80% від загальних надходжень еко-податку.
З початку року переважну більшість надходжень екологічного податку до зведеного бюджету забезпечили платники, які обліковуються у Бахмутській ОДПІ (247 млн грн), Мар’їнській ОДПІ (понад 175 млн грн) та Маріупольській ОДПІ (більш ніж 95 млн гривень).
В. о. начальника
Бахмутської ОДПІ
ГУ ДФС у Донецькій області І.А. Косолапов