В Бахмутській ДПІ пройшов семінар. Опубліковано: 22.09.2020р.

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

В Бахмутській ДПІ пройшов семінар

В Бахмутській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області 18 вересня 2020 року був проведений семінар для платників податків на тему: «Новації законодавства у сфері застосування реєстраторів РРО».
Старший державний інспектор Бахмутської ДПІ Галина Крючкова у своїй доповіді нагадала, що набрали чинності закони України від20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №128) та від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі - Закон №129), які дають можливість під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, прийманні готівки для подальшого її переказу, використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - ПРРО).
Суб’єкти господарювання можуть за власним вибором використовувати ПРРО та/ або РРО. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі електронної реєстраційної заяви, яку можна сформувати та подати засобами електронного кабінету, або сформувати засобами будь якого іншого програмного забезпечення, наявного у суб’єкта господарювання.

Акцентувала увагу щодо етапів набрання чинності окремими нормами законів України №128 та №129:

1)з 01.08.2020 - можливість використання програмних РРО як альтернативи класичним РРО;

2)з 01.01.2021 - розширено перелік видів діяльності для яких застосування РРО/ПРРО обов’язкове (механізм КЕШБЕК);

3)з 01.04.2021 - використання РРО/ПРРО ФОП - спрощенцями 2,3,4 групи (крім спрощенців 1 групи).

Зазначила, що на виконання вимог Закону України № 128 прийнято наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».
Змінами приведено у відповідність до чинного законодавства порядки щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, а також затверджені:

- Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн.

Зупинилась на обов’язках суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, щодо порядку проведення розрахунків.
Звернула увагу присутніх, щодо обов’язкових вимог до РРО, їх технічного обслуговування та ремонту. На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Також зазначила, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги),операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Окремо зупинилась на відповідальності за порушення вимог у сфері РРО.
Наголосила, що для створення належних умов для функціонування реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено роз’яснення та нові зразки заповнення реєстраційних карток для отримання користувачами кваліфікованих сертифікатів електронних печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» розміщено актуальні запитання-відповіді, пов’язані із запровадженням програмних РРО.

Купив 1 мішок зерна – продав 100 мішків: на Донеччині припинено схему ухилення від сплати податків на 864,5 тис. гривень

Донецькі податківці упередили черговий факт розповсюдження підприємством "ризикового" податкового кредиту.Так, до поля зору податкової служби потрапила діяльність одного з підприємств, назвемо його, наприклад, ТОВ «А», яке, незважаючи на наявність «бурхливої» господарчої діяльності на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, саму податкову звітність з ПДВ до контролюючих органів не подавало.Окрім цього, увагу податківців привернув й той факт, що керівник зазначеного підприємства рахувався очільником ще 40 підприємств (при цьому відносно деяких з них органами податкової служби вже були прийняті рішення про їх ризиковість), а головний бухгалтер рахувався головним бухгалтером 6 підприємств.Під час більш пильного вивчення діяльності підприємства було встановлено, що вона має так званий транзитний характер, але підприємство відображало придбання та подальшу реалізацію добрив, гербіцидів, насіння соняшника, ріпака, кукурудзи тощо, у значно більшій кількості, ніж було придбано. Також було виявлено, що підприємство реалізовувало зазначену сільськогосподарську продукцію не відразу, а через деякий суттєвий проміжок часу, що передбачає зберігання таких товарів. Однак підприємство не звітувало про наявність власного майна, у тому числі складів, а також не здійснювало придбання послуг зі складського зберігання товарів.З метою оперативного відпрацювання розповсюдження ризикового податкового кредиту фахівці податкової служби регіону направили інформацію до ДПС України та колег з регіонів. В результаті відпрацювання схему ухилення від оподаткування обсягом 864,5 тис. гривень припинено.

Податкова Донеччини входить у п’ятірку ГУ ДПС за кількістю платників на обліку

За інформацією ДПС України ГУ ДПС у Донецькій області займає 5-те місце серед головних управлінь за рівнем кількості платників на обліку.
Як повідомили в управлінні електронних сервісів ГУ ДПС у Донецькій області, станом на 1 вересня 2020 року на обліку в органах податкової служби регіону перебувало 201 тис. платників податків. Це майже на 1,3 тис. платників більше, ніж на початок року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання 80,9 тис. – юридичні особи, 118,2 тис. – фізичні особи-підприємці, та майже 2 тис. осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на початок вересня поточного року обліковано понад 4 млн 114 тис. фізичних осіб. В Окремому реєстрі (а це особи, які через свої релігійні чи інші переконання відмовилися від присвоєння їм номера облікової картки платника податків та обліковуються у згаданому реєстрі за ПІБ та серією і номером паспорту) перебуває на обліку 9561 мешканець Донеччини.
Якщо говорити про платників податку на додану вартість, то у відповідному реєстрі їх перебуває 6,6 тис. юридичних осіб та 0,6 тис. фізичних осіб-підприємців. У порівнянні з даними на початок року їх загальна кількість зросла на 92 суб’єкта господарювання.
Високого рівня довіри платників податків до податківців Донеччини досягнуто завдяки простоті та зручності звітування і отримання послуг, оптимізації робочого часу кожного платника та спрощенню процесів адміністрування.

На Донеччині єдиного податку сплачено майже 645 мільйонів гривень

Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження яких системно забезпечують життєдіяльність територіальних громад.
Суб’єкти господарювання Донеччини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, за січень-серпень 2020 року сплатили до місцевих бюджетів області 644,7 млн грн єдиного податку, що на 5% перевищує минулорічні показники. За рахунок такого приросту місцеві громади отримали на 30,9 млн грн більше, ніж у січні-серпні 2019 року. Фізичними особами-підприємцями сплачено до місцевих бюджетів 472,4 млн грн єдиного податку, натомість юридичними особами перераховано до місцевої казни 172,3 млн гривень.
Нагадуємо, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Щоб скористатись таким правом, вищезазначеним платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи терміни втрати працездатності.

Перевірки бізнесу Донеччини забезпечили надходження до бюджету майже 43 мільйонів гривень

З початку 2020 року податківцями Донецької області проведено всього 156 документальних перевірок та 153 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій.
За результатами перевірок донарахування порушникам склали 474,1 млн гривень. Крім того, в ході перевірок зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 5,3 млн гривень.
За січень-серпень 2020 року підрозділами аудиту Донеччини забезпечено додаткових надходжень до державного бюджету 42,7 млн грн, у тому числі за результатами проведених документальних перевірок поточного року до бюджету надійшло 15,3 млн гривень.
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок, в першу чергу, ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню реальності здійснення господарських операцій. Представників відповідального бізнесу податківці Донеччини не турбують.

Донеччина: порушникам у сфері готівкових операцій нараховано більше 3 мільйонів грн штрафних санкцій

Для мінімізації сплати податків несумлінні підприємці найчастіше використовують злочинну схему продажу необлікованого товару або не застосовують касові апарати, внаслідок чого бюджет недоотримує величезні кошти. Тому сфера готівкових операцій на сьогодні продовжує бути під особливим контролем Податкової Донеччини.
З початку року податківцями ГУ ДПС у Донецькій області проведено 154 фактичні перевірки щодо застосування РРО, за результатами яких застосовано штрафних санкцій на загальну суму 3,2 млн грн, до бюджету надійшло 1,8 млн гривень.
У ході перевірок основна частина порушень стосувалась неоприбуткування отриманої готівки, тому з метою упередження цього порушення підрозділами фактичних перевірок постійно проводяться хронометражі, під час яких виторги «чарівно» збільшуються в декілька разів.
За січень-серпень поточного року виявлено понад 60 випадків продажу необлікованого товару, в результаті чого до порушників застосовано більше мільйону грн штрафів.
Крім того, нагадуємо про запровадження ДПС України з 1 серпня цього року програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), які призначені для реєстрації розрахункових операцій з використанням смартфонів та планшетів в якості новітніх касових апаратів. Зараз у світі прослідковується стійка тенденція відмови від паперових носіїв і Податкова Донеччини є частиною цього процесу, адже впровадження революційної електронної системи ПРРО – це, насамперед, швидкість та зручність для громадян, бізнесу і всього суспільства.

Майже 15 млрд гривень отримав зведений бюджет Донеччини

Сьогодні добровільна сплата податків бізнесом Донеччини є одним з основних джерел наповнення бюджету. Зростанню доходів сприяють як підвищення економічної активності регіону, так і результативна робота спеціалістів податкових органів Донецької області з протидії ухиленню від оподаткування.
За результатами роботи протягом січня-серпня 2020 року фахівцями податкової служби Донеччини забезпечено надходження до зведеного бюджету країни у сумі 14,6 млрд гривень.
Найбільші надходження до зведеного бюджету країни за територіальною приналежністю належать м. Маріуполю – майже 4,7 млрд грн, або 32% від усіх надходжень по області, м. Покровську та Покровському району – майже 1,9 млрд грн, або 13%, та м. Краматорську – 1,5 млрд грн, або 10 відсотків.
У розрізі податків найбільші надходження до зведеного бюджету Донецького регіону забезпечені з податку на доходи фізичних осіб - майже 8,2 млрд гривень. Це на 74,6 млн грн перевищує минулорічні показники.
Надходження ПДВ до бюджету склали майже 1,9 млрд грн, фактичне зростання до показників минулого року становить 217 млн грн, або 13,2 відсотків.
Податку на прибуток з початку року надійшло 1,3 млрд грн, у тому числі надходження до державного бюджету склали 1,2 млрд грн, до місцевого – 0,1 млрд гривень.

Зміни до Податкового кодексу щодо надання звітності в електронній формі

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набув чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу:

1)У статті 42 пункт 42.4 викладено в такій редакції:

"42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет";

2) статтю 42 доповнено пунктом 42.5 такого змісту:

"42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків".

Платникам податку на прибуток щодо змін до Податкового кодексу!

У статті 46 пункт 46.2 викладено в такій редакції:

"46.2. Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 цього Кодексу.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України "Про управління об’єктами державної власності", подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність".

Платникам частини чистого прибутку (доходу) щодо змін до Податкового кодексу!

У статті 49 пункт 49.19 після абзацу першого доповнено трьома новими абзацами такого змісту:

"Для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені пунктом 49.18.2 статті 49 цього Кодексу (крім платників, визначених підпунктом 49.18.7 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу).

Для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, подають один раз на рік до 1 липня року, що настає за звітним, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, складений за підсумками року, що передує звітному".

Платникам місцевих податківщодо змін до Податкового кодексу!

статтю 50 доповнено пунктом 50.4 такого змісту:

"50.4. Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв’язку зі змінами об’єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються".

Платникам податківщодо строків сплати!

У статті 57 пункт 57.1 доповнено абзацом тринадцятим такого змісту:

"Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем".

Платникам податківщодо проведення перевіроку зв’язку з втратою документів!

1)У статті 44 пункт 44.5 абзац третій викладено в такій редакції:

"У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів";

2)У статті 44 пункт 44.5 доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Рубрики

Пошук

Рекомендуємо відвідати

Увійти/Вийти

В Бахмутській ДПІ пройшов семінар. Опубліковано: 22.09.2020р.