До Дня вшанування участників бойових дій на території інших держав…
15 лютого 2017 року біля пам'ятнику воїнів- інтернаціоналістів, відбувся мітинг, присвячений 28-й річниці Дня вшанування участників бойових дій на території інших держав. Поділяючи всю біль з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, дітей і чоловіків, віддаючи данину поваги всім воїнам- інтернаціоналістам, на мітингу вшанували загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам'ятнику. У міському заході прийняли участь керівництво міста, депутати міської ради, члени виконкому,старости сільських рад, представники підприємств ДП «Артемсіль», ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас», військові Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін, ветерани, делегації комунальних підприємств, закладів та гості міста. Зі словами пошани до воїнів-інтернаціоналістів звернулася від імені Соледарського міського голови Степаненка О.М., міської ради та її виконавчого комітету секретар міської ради Редченко Світлана, голова ради ветеранів ДП "Артемсіль" Захаренко Володимир, голова профспілки рудника №1,3 ДП "Артемсіль" Колосовський Юрій, викладач професійного ліцею Бричак Олександра, учениця 10 класу ОШ№13 Міхєєва Анастасія.
Відголос афганської війни такий далекий і такий болючий, такий жорстокий і такий близький. Участь держави в цьому військовому конфлікті коштувало нам життя біля трьох тисяч наших солдатів і офіцерів, здоров’я десятків тисяч військових! Війна - це не тільки бої, героїзм і подвиг. Це важкі людські страждання, нелюдські випробування, це смерть багатьох людей. Війна – це горе не однієї людини, а всього народу. Афганська війна – ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена. Вона як усі попередні, несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячі материнських сердець та назавжди залишиться в серцях поколінь.
«
«Ти пам*ятаєш, мій товариш, останній бій і ту пору,
Коли, серед димів пожарищ, ми проклинали цю війну.
Ми всі надіялись на краще... Життя без куль і свисту мін,
Без крові, гибелі... Юначе! Воно прийшло, як ти й хотів!
Дика краса і синє небо... Чужа країна... Кишлаки... Дували...
Нещадне сонце у зеніті... Пісок... Пустиня... Перевали...
Тріск автоматів... Вій снарядів.... Хвилини спокою не знали...
Смерть безпощадна друзів наших, яким ми очі закривали...»
