Пошук  

   

Рубрики  

   

Рекомендуємо відвідати  

   

   

Увійти/Вийти  

   

 

 

Державна фіскальна служба України інформує

 

 

 

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?

 

Наказом Мінфіну України від 14.01.2011 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення»

 

За якими групами класифікуються основні засобита інші необоротні активи для цілей податкового обліку та які мінімально допустимі строки їх амортизації?

 

Підпунктом 138.3.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів:

група 1 — земельні ділянки (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом (мінімально допустимі строки корисного використання — 15 років);

група 3 — будівлі (мінімально допустимі строки корисного використання — 20 років), споруди (мінімально допустимі строки корисного використання — 15 років), передавальні пристрої (мінімально допустимі строки корисного використання — 10 років);

група 4 — машини та обладнання (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років), з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 6 000 грн (мінімально допустимі строки корисного використання — 2 роки);

група 5 — транспортні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);

група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі) (мінімально допустимі строки корисного використання – 4 роки);

група 7 — тварини (мінімально допустимі строки корисного використання – 6 років);

група 8 — багаторічні насадження (мінімально допустимі строки корисного використання — 10 років);

група 9 — інші основні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання — 12 років);

група 10 — бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);

група 13 — природні ресурси (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);

група 14 — інвентарна тара (мінімально допустимі строки корисного використання — 6 років);

група 15 — предмети прокату (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);

група 16 — довгострокові біологічні активи (мінімально допустимі строки корисного використання — 7 років).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням такого. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку менші за мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими за ті, що встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ,  для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку

Нерухомість, отримана у спадщину (дарунок) від батька чи від бабусі, не оподатковується

 

Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батька чи від бабусі нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.

Тобто об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері  і з боку батька, онуки.

Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.

У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація)  не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, платник податку отримав  доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті  прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV Податкового кодексу України.

 

До уваги платників ПДВ!

Бахмутське управління  ГУ ДФС у Донецькій області нагадує, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника ПДВ контролюючим органом суми ПДВ, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник ПДВ несе відповідальність відповідно до ПКУ.

Податковінакладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних,є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податковінакладнів Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК, у тому числі для платників ПДВ, які застосовують касовий метод.

Слід зазначити, що з 01.01.2019 відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до податкового кредиту не відносяться  суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником (п. 198.6. ст. 198 ПКУ).

 

Перелік осіб, які звільняються від сплати ЄСВ

 

Бахмутське управління  ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє, що відповідно до п.4 та п.51 ч.І ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) особи, які мають право на призначення пенсії за віком (ст.26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») або є особами з інвалідністю, та отримують пенсію чи соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

   Таким чином, звільняються від сплати ЄСВ фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:

- отримують пенсію за віком;

- отримують дострокову пенсію;

- отримують пенсію із зниженням пенсійного віку;

- є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги.

   Зазначена пільга не поширюється на осіб, які:

- отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не отримують пенсію за віком;

- отримують пенсію за вислугу років та не мають права на призначення пенсії за віком.

   Звертаємо увагу, що дія ч.ІV ст.4 Закону № 2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

До уваги підприємців! Порядок заповнення звіту з єдиного соціального внеску

 

Бахмутське управління  ГУ ДФС у Донецькій області нагадує, що підприємці на загальній системі оподаткування та підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (п. 2, п. 3 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435).

Тобто за результатами року підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації  «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 до Порядку № 435, із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розд. ІІ Порядку № 435).

Оскільки граничний термін подання Додатку 5 за 2018 рік – 9 лютого 2019 року, що є вихідним днем, то останній день подання Додатку 5 за 2018 рік – 11 лютого 2019 року.

Державна фіскальна служба України у листі від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-1 надала роз’яснення, щодо порядку заповнення Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Звертаємо увагу: у додатках до листа наведено приклади заповнення звітності.

З текстом листа та роз’яснювальними матеріалами можна ознайомитися на суб-сайті ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/73150.html

 

Платники мають можливість дистанційно отримати інформацію про розрахунки з бюджетом

 

Бахмутське управління  ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє платників, що запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів фіскальної служби можна подати в електронному вигляді.

Для платників податку працює новий електронний сервіс, який надає можливість платникам податків подати запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС в електронному вигляді.

Подати запит на отримання витягу про стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього в приватній частині Електронного кабінету платнику податків необхідно в меню “Заяви, запити для отримання інформації» обрати «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (J1300203)» (далі – Запит), підписати та надіслати.

Форма Запиту заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків.

Звертаємо увагу, що підтвердженням подання в ДФС Запиту є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту.

Витяг за результатами обробки Запиту можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном:0 800 501 007.

 

Податкова міліція Донеччини: перші результати 2019 року

 

Податкова міліція ГУ ДФС у Донецькій області продовжує і в 2019 році проведення заходів в рамках операції «Акциз-2019» та «Рубіж», спрямованих на упередження збитків та додаткові надходження до держбюджету.

Так, співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Донецькій області спільно з працівниками Служби безпеки України, під процесуальним керівництвом Прокуратури Донецької області, в рамках проведення операцій «АКЦИЗ-2019», «Рубіж» та розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою незаконно виготовлених тютюнових виробів), на території Донецької області було встановлено місця зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку та з ознаками фальсифікації, які було ввезено поза митним контролем.

У ході обшуку, проведеного в рамках кримінального провадження, з незаконного обігу вилучено тютюнові вироби загальною кількістю більше 23,5 тис. пачок на суму орієнтовно 1,1 млн гривень.

Слідство триває.

   

Яндекс.Метрика